«Розвиток комунікативної компетентності на уроках української мови. літератури та в позаурочній діяльності»

Актуальність і перспективність теми

         Одним із головних завдань вивчення української літератури та мови є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень , загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому; вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.

         Сучасна людина повинна вміти цінувати стосунки з іншими людьми та розвивати різноманітні зв’язки з ними.

Тому учні повинні вміти:

будувати та підтримуваним стосунки з іншими людьми; 

демонструвати чесність, справедливість і повагу до себе та інших;

аналізувати конфліктні ситуації для пошуку взаємоприйнятих рішень;

розуміти погляди й потреби інших;

 вступати в комунікацію та співробітництво з представниками інших общин і націй.

Мета досвіду: окреслення шляхів формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови, літератури та в позаурочній діяльності.

Методологічні засади досвіду:

Основні положення Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Національні доктрини розвитку освіти», «Державний стандарт базової і повної середньої освіти». Ідея гуманізації освіти.  Ідея моніторингу якості освіти.  Ідея профільного навчання.

Теоретичне обґрунтування

         Поняттям «компетентність» українська освіта оперує в значенні, запропонованому європейськими країнами.

«Компетентність» (від лат. competency) – здатність успішно задовольняти індивідуальні  і соціальні потреби, діяти і виконувати поставлені завдання.

Компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов'язково охоплюючи:

·       особистісне ставлення до них людини;

·       її досвід, який дає змогу ці знання «вплести»в те, що вона вже знала, та її спроможність збагнути життєву ситуацію, у якій вона зможе їх застосувати.

         Особливу увагу привернув досвід попередників: Єрмакова І.Г. «Життєва компетентність особистості: від теорії до практики», Родигіної І.В. «Компетентісно – орієнтований підхід до навчання», Волобуєвої Т.Б. «Розвиток творчої компетентності школярів».

         Загальний аналіз, характеристику компетентностей в освітніх системах зарубіжних країн здійснили на попередньому етапі дослідження І.Єрмаков, О.Овчарук, О.Пометун, О.Локшина, О.Савченко, А.Хуторський, В.Краєвський. Орієнтація на компетентнісний підхід була головною в роботах таких вітчизняних педагогів, як М.Скаткін, В.Раєвський, Г.Щедровицький, В.Давидов і їхніх послідовників.

    Формування комунікативної компетентності сприяє розвитку інтелектуально розвиненої , високодуховної індивідуальності, її творчих здібностей, що підтверджується високим рівнем навчальних досягнень учнів (середній бал-8,8 ).

         Що ж необхідно для сприяння формуванню й розвитку комунікативної компетентності?

—                               Розвиток і впровадження в практику евристичних освітніх технологій.

—                               Створення навчальних умов, які забезпечили б діалогічний контакт учня з навчальним матеріалом.

Розвиток комунікативної компетентності учня передбачає:

—                               оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності й основами культури усного і писемного мовлення, вміннями й навичками спілкування в різних сферах і ситуаціях у відповідності до досвіду, інтересів, психологічних особливостей мовця;

—                               здатність засобами мови вирішувати актуальні для мовця й суспільства задачі спілкування у побуті, суспільній, виробничій та культурній сферах життя;вміння використовувати мову і мовлення для реалізації цілей спілкування.

Цього можна досягти шляхом:

—         урізноманітнення комунікативних ролей учня у процесі навчання;

—  розробки різноманітних методик систематичного розвитку комунікативних навичок учнів;

—          розробки спеціальних комунікативних тренінгів, ігор.

Напрямки роботи

—   Розвиток комунікативної компетентності в урочній діяльності (на уроках української мови та літератури).

—     Розвиток комунікативної компетентності в позаурочній діяльності (позакласні заходи, факультативи для учнів 10-11 класів «Орфографічний практикум», «Пунктуаційний практикум»)

—              Розвиток комунікативної компетентності в роботі з обдарованими учнями.

—              Розвиток комунікативної компетентності в виховній роботі.

Урочна діяльність (українська мова)

Тренінгові технології:

—                               Міні-лекція (надання необхідної інформації)

—                               Обговорення в групах

—                               Навчання практикою

Інтерактивні технології:

•                                 Робота в малих групах

•                                 Робота в парах

•                                 “Мікрофон” (репродуктивна бесіда)

•                                 Розігрування ситуацій за ролями

В урочній діяльності (українська література).

Тренінгові технології:

•                                 Метод розігрування ролей

•                                 Метод інсценіювання

Інтерактивні технології:

•                                 “Мозковий штурм”

•                                 “Займи позицію”

•                                 “Вільний мікрофон”

•                                 Робота в малих групах

В позаурочній діяльності: 

1. Проведення факультативів для учнів 1-11 класів (Орфографічний практикум, Пунктуаційний практикум).

2. Позакласна робота з предмету.

Форми і методи роботи:

•        Лекції (підготовка та проведення);

•        Робота в групах;

•    Збір інформації (робота з літературою, використання ІКТ, анкетування (учнів-старшокласників та їх батьків);

•        Тестування;

•        Інтерв’ю-опитування;

•        Виступ у ролі навчаючого.

В роботі з обдарованими учнями

Форми і методи:

•    Діагностування (написання творів-есе, уроки-диспути, уроки-дискусії, тренінги);

•     Вивчення джерел інформації;

•   Підготовка та захист дослідницьких робіт (реферати, проекти, науково-дослідні роботи);

•     Підготовка творчих робіт;

• Використання інтерактивних технологій (“Відкритий мікрофон”, “Ток-шоу”, “Коло ідей”).

В виховній роботі

Проектна технологія

Форми роботи:

•         Підготовка до проектної діяльності (визначення теми, мети);

•        Планування (визначення джерел, методів аналізу, представлення результатів);

•        Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування);

•        Формування висновків;

•        Оцінка результатів (усний звіт за вчасно встановленими критеріями)

         Досвід може бути цікавим для тих, хто пам'ятає, що зростаюча людина повинна сама себе створити, осмислити своє життя, оволодіти мистецтвом життєтворчості. Тож виховуймо Людину-творця, яка гідно й компетентно вирішуватиме життєві проблеми, ініціативно відповідатиме на виклики нового століття і третього тисячоліття!