четверг, 5 декабря 2013 г.

«Розвиток комунікативної компетентності на уроках української мови. літератури та в позаурочній діяльності»


Актуальність і перспективність теми
         Одним із головних завдань вивчення української літератури та мови є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень , загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому; вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.
         Сучасна людина повинна вміти цінувати стосунки з іншими людьми та розвивати різноманітні зв’язки з ними.
Тому учні повинні вміти:
будувати та підтримуваним стосунки з іншими людьми; 
демонструвати чесність, справедливість і повагу до себе та інших;
аналізувати конфліктні ситуації для пошуку взаємоприйнятих рішень;
розуміти погляди й потреби інших;
 вступати в комунікацію та співробітництво з представниками інших общин і націй.
Мета досвіду: окреслення шляхів формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови, літератури та в позаурочній діяльності.
Методологічні засади досвіду:
Основні положення Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Національні доктрини розвитку освіти», «Державний стандарт базової і повної середньої освіти». Ідея гуманізації освіти.  Ідея моніторингу якості освіти.  Ідея профільного навчання.


Теоретичне обґрунтування
         Поняттям «компетентність» українська освіта оперує в значенні, запропонованому європейськими країнами.
«Компетентність» (від лат. competency) – здатність успішно задовольняти індивідуальні  і соціальні потреби, діяти і виконувати поставлені завдання.
Компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов'язково охоплюючи:
·       особистісне ставлення до них людини;
·       її досвід, який дає змогу ці знання «вплести»в те, що вона вже знала, та її спроможність збагнути життєву ситуацію, у якій вона зможе їх застосувати.
         Особливу увагу привернув досвід попередників: Єрмакова І.Г. «Життєва компетентність особистості: від теорії до практики», Родигіної І.В. «Компетентісно – орієнтований підхід до навчання», Волобуєвої Т.Б. «Розвиток творчої компетентності школярів».
         Загальний аналіз, характеристику компетентностей в освітніх системах зарубіжних країн здійснили на попередньому етапі дослідження І.Єрмаков, О.Овчарук, О.Пометун, О.Локшина, О.Савченко, А.Хуторський, В.Краєвський. Орієнтація на компетентнісний підхід була головною в роботах таких вітчизняних педагогів, як М.Скаткін, В.Раєвський, Г.Щедровицький, В.Давидов і їхніх послідовників.
    Формування комунікативної компетентності сприяє розвитку інтелектуально розвиненої , високодуховної індивідуальності, її творчих здібностей, що підтверджується високим рівнем навчальних досягнень учнів (середній бал-8,8 ).
         Що ж необхідно для сприяння формуванню й розвитку комунікативної компетентності?
                               Розвиток і впровадження в практику евристичних освітніх технологій.
                               Створення навчальних умов, які забезпечили б діалогічний контакт учня з навчальним матеріалом.
Розвиток комунікативної компетентності учня передбачає:
                               оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності й основами культури усного і писемного мовлення, вміннями й навичками спілкування в різних сферах і ситуаціях у відповідності до досвіду, інтересів, психологічних особливостей мовця;
                               здатність засобами мови вирішувати актуальні для мовця й суспільства задачі спілкування у побуті, суспільній, виробничій та культурній сферах життя;вміння використовувати мову і мовлення для реалізації цілей спілкування.
Цього можна досягти шляхом:
         урізноманітнення комунікативних ролей учня у процесі навчання;
  розробки різноманітних методик систематичного розвитку комунікативних навичок учнів;
          розробки спеціальних комунікативних тренінгів, ігор.
Напрямки роботи
   Розвиток комунікативної компетентності в урочній діяльності (на уроках української мови та літератури).
     Розвиток комунікативної компетентності в позаурочній діяльності (позакласні заходи, факультативи для учнів 10-11 класів «Орфографічний практикум», «Пунктуаційний практикум»)
              Розвиток комунікативної компетентності в роботі з обдарованими учнями.
              Розвиток комунікативної компетентності в виховній роботі.
Урочна діяльність (українська мова)
Тренінгові технології:
                               Міні-лекція (надання необхідної інформації)
                               Обговорення в групах
                               Навчання практикою
Інтерактивні технології:
                                 Робота в малих групах
                                 Робота в парах
                                 “Мікрофон” (репродуктивна бесіда)
                                 Розігрування ситуацій за ролями
В урочній діяльності (українська література).
Тренінгові технології:
                                 Метод розігрування ролей
                                 Метод інсценіювання
Інтерактивні технології:
                                 “Мозковий штурм”
                                 “Займи позицію”
                                 “Вільний мікрофон”
                                 Робота в малих групах

В позаурочній діяльності: 

1. Проведення факультативів для учнів 1-11 класів (Орфографічний практикум, Пунктуаційний практикум).
2. Позакласна робота з предмету.
Форми і методи роботи:
        Лекції (підготовка та проведення);
        Робота в групах;
    Збір інформації (робота з літературою, використання ІКТ, анкетування (учнів-старшокласників та їх батьків);
        Тестування;
        Інтервю-опитування;
        Виступ у ролі навчаючого.
В роботі з обдарованими учнями
Форми і методи:
    Діагностування (написання творів-есе, уроки-диспути, уроки-дискусії, тренінги);
     Вивчення джерел інформації;
   Підготовка та захист дослідницьких робіт (реферати, проекти, науково-дослідні роботи);
     Підготовка творчих робіт;
 Використання інтерактивних технологій (“Відкритий мікрофон”, “Ток-шоу”, “Коло ідей”).



В виховній роботі

Проектна технологія
Форми роботи:
         Підготовка до проектної діяльності (визначення теми, мети);
        Планування (визначення джерел, методів аналізу, представлення результатів);
        Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування);
        Формування висновків;
        Оцінка результатів (усний звіт за вчасно встановленими критеріями)

         Досвід може бути цікавим для тих, хто пам'ятає, що зростаюча людина повинна сама себе створити, осмислити своє життя, оволодіти мистецтвом життєтворчості. Тож виховуймо Людину-творця, яка гідно й компетентно вирішуватиме життєві проблеми, ініціативно відповідатиме на виклики нового століття і третього тисячоліття!  

Конспект уроку з української літератури в 11 класі.

Тема. Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ – традиція»), Максим Рильський («Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..». Група «неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Приналежність до групи М.Зерова, М.Рильського. Різногранний творчий шлях митців
Мета:

  •  ознайомити учнів із групою і творчістю київських «неокласиків», з творчими біографіями М.Зерова та М.Рильського; поглибити поняття про сонет;
  •  розвивати вміння виразно й усвідомлено читати, аналізувати поезії; розвивати навички визначення основних ознак індивідуального почерку, провідних мотивів і настроїв; розвивати вміння висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності поетичного самовираження М.Зерова й М.Рильського;
  • виховувати любов і повагу до України, відчуття естетики поетичного образу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети групи «неокласиків» (М.Зерова, М.Рильського, Ю.Клена, М.Драй-Хмари), відеозапис фільму «Соловки. Місто сили. 2009», учнівські презентації «Життєвий і творчий шлях М.Зерова», «Життєвий і творчий шлях М.Рильського», схема аналізу ліричного твору.
О ґроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
М.Драй-Хмара
Хід уроку
І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності учнів.
ІІ . Перевірка домашнього завдання.
Виконання тестових завдань. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
1.      Футуристи відмовлялися у своїх творах від:
а) культу надлюдини, яка за допомогою науки й техніки змінює світ;
б) сміливого експериментування з художньою формою;
в) захоплення індустріальними пейзажами;
г) культивування античних форм і образів.
2. Роки життя М.Семенка:
а) 1880-1951;                               в) 1901-1937;
б) 1895-1964;                               г) 1892-1937.
3. Якої організації М.Семенко не засновував:
а) «Нова генерація»;                   в) «Комункульт»;
б) «Фламінго»;                           г) «Гілея».
4.  Установіть відповідність між назвою збірки М.Семенка та роком її видання:
1. «Прелюди»                                а) 1933
2. «Дерзання»                                б) 1913  
3. «Сучасні вірші»                        в) 1914
4. «Міжнародні діла»                   г) 1931.
5. Установіть відповідність:
звуковий засіб                              визначення
1 алітерація                                 а) повторення однакових чи подібних за звучанням                     
2 асонанс                                     приголосних із метою підсилення музичності    
3 дисонанс                                 б) повторення на початку віршованих рядків або строф      
4 звуконаслідування                  однакових слів чи синтаксичних конструкцій    
                                                    в) імітація засобами людської мови різних позамовних звукових
                                                    явищ
                                                    г) повторення однакових голосних з метою підсилення   
Взаємоперевірка.
(Учні ведуть оцінювальні листки, де фіксують свою роботу на уроці. Старости груп контролюють
роботу групи в цілому)
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
1.      Випереджальне завдання.
Учні заздалегідь об’єдналися в групи та обрали завдання:
1.      «Знавці історії української літератури»
Завдання: підготувати матеріал про угрупування молодих митців, що отримало назву «Київські неокласики», про    основні риси неокласицистичного стилю, підготувати стислий конспект)
2.      «Дослідники життєвого та творчого шляху М.Зерова»
Завдання: підготувати відомості про життєвий і творчий шлях митця, скласти літопис життя і творчості)
3.      «Дослідники  життєвого і творчого шляху М.Рильського»
Завдання: підготувати відомості про життєвий і творчий шлях митця, скласти літопис життя і творчості)
1.1 Повідомлення учнів 1-ї групи
під час виступу учні використовують відеозапис фільму, мультимедійну презентацію
(стислий конспект, яким учні обмінюються з представниками інших груп)
Неокласики – група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття.
Неокласицизм (з грецької новий, зразковий) – течія в літературі та мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму й знайшла свій вияв у використанні античних тем, сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого мистецтва» та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.
До групи українських неокласиків у 20-х роках ХХ ст.. належали М.Зеров, М.Драй-Хмара, М.Рильський, П.Филипович, Юрій Клен. Вони прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально- психологічній проблематиці.
·        Оцініть роботу групи.
2.      Робота з підручником (с.37 – виписати основні риси неокласицизму)

1.2  Повідомлення учнів 2-ї групи
(під час виступу учні використовують мультимедійну презентацію, роздають представникам інших груп літописи життя і творчості М.Зерова)
·        Оцініть роботу групи.
2.      Колективна робота над поезією М.Зерова «Київ – традиція» (1923)
·        Поет був закоханий у своє рідне місто , із задоволенням показував його гостям.
2.1  Словникова робота
Сонет – ліричний вірш, що складається з 14-ти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба , що складається з двох чотиривіршівз римуванням: абаб а баб ввд еед (хоча можливі й інші способи римування).
      М.Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми».
Філософічність – філософське осмислення світу, людини в ньому, вияв філософських поглядів ліричного героя на проблеми буття.
2.2 Виразне читання вчителем сонету «Київ – традиція».
2.3 Аналіз поезії за схемою.
1.3 Повідомлення учнів 3-ї групи
(під час виступу учні використовують відеофільм про М.Рильського, мультимедійну презентацію, роздають представникам інших груп літописи життя і творчості М.Рильського)
·        Оцініть роботу групи.

3.      Психологічний експеримент
·        Ви – М.Зеров, друг М.Рильського. Спробуйте від його імені розказати про ранню творчість М.Рильського.
4.      Теоритичний практикум. Рольова гра 
(аналіз віршів «Солодкий світ!..», «Молюсь і вірю»)
Учні складають паспорти поезій:
1.      Визначити композицію твору.
2.      Визначити ключові образи твору.
3.      Визначити, які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору.
4.      Визначити віршування.
·        Кожна група  представляє свої  паспорти поезій.
V  Закріплення вивченого матеріалу.
1.      Гра «Мікрофон»
Продовжіть думку:
·        Вірші юного поета свідчили …
·        Ліричний герой ранньої лірики…
·        Вірші М.Рильського вражають…, викликають у мене…, примушують замислитись…
VI  Підсумок уроку
Оцінювання
·         Попрацюйте зі своїми оцінювальними листами, здайте їх на підписи старостам, старости в свою чергу віддадуть на перевірку мені.
VII  Домашнє завдання
1.      Скласти піраміди життєвих цінностей М.Зерова, М.Рильського.

2.      Вивчити напам’ять поезію М.Рильського (на вибір)